Інформаційні технології (диджиталізація) у сфері забезпечення безпеки праці

Дата: 23.04.2025 12:15

Кількість переглядів: 2

ПЕРСПЕКТИВИ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ У СФЕРІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Перспективи і проблеми реалізації інформаційних технологій (диджиталізації) у сфері забезпечення безпеки праці, а також способи підвищення ефективності використання цифрових технологій фахівцями з охорони праці для більш ефективного управління ризиками та поліпшення показників безпеки праці. Впровадження цифрових технологій у модернізацію системи управління охороною праці сприяють зниженню кількості нещасних випадків.

Сучасний світ неможливо уявити без цифрових технологій, які впроваджуються в усі сфери діяльності, в тому числі допомагають вирішувати питання безпеки праці. Звичайно, на більшості підприємств впроваджується електронний документообіг; інформаційні технології (ІТ) широко застосовуються для навчання працівників, спостереження за безпекою на виробництві. Цифровізація (оцифрування) індустрії сприяє організації віддаленої роботи частини співробітників (наприклад в умовах пандемії Covid-19), проте умови віддаленої роботи не завжди можливо контролювати. В умовах високої конкуренції сучасні компанії впроваджують цифрові технології для забезпечення ефективності та безпеки виробництва. Автоматизація складних процесів може вирішуватися за допомогою IT-технологій та ШІ (штучний інтелект) що забезпечують постійний контроль, всебічний аналіз інформації і вірне прийняття рішень.

В Україні все більше уваги приділяється питанням оцифрування, з вересня 2019 року створено Міністерство цифрової трансформації України. У 2020 році Україна в рейтингу з впровадження електронного уряду та електронної участі громадян, який складений ООН, піднялася у списку і зайняла 69 місце серед 193 країн. Цифрові технології неминуче все інтенсивніше входять у сучасне життя. Сьогодні – епоха промислової цифрової революції, час впровадження штучного інтелекту, нейромереж, біотехнології, «інтернету речей» та ін. Для вирішення питань безпеки виробництва ефективно можна використовувати смартфони, різні «розумні» пристрої, доповнену реальність, хмарні обчислення, роботів, соціальні мережі, інтелектуальну аналітику, біометрику, дрони, телематику (супутниковий моніторинг транспорту), кібербезпеку та ін. Останні роки все більше публікацій відносно впровадження сучасних технологій на виробництві можна зустріти у науковій літературі. Так, наприклад, спеціалістами розглядаються «розумні технології» в умовах Індустрії 4:0 (Четвертої промислової революції). Цифрові технології здатні сприяти зниженню виробничого травматизму, який сьогодні стає важким тягарем на кожного роботодавця. Згідно з оцінкою Міжнародної організації праці, близько 2,3 млн. осіб у всьому світі щорічно стають жертвами нещасних випадків на виробництві або захворювань, викликаних умовами праці. Це близько 6 тис. людських смертей на день. Відомі приклади ефективного використання інформаційних технологій для зменшення рівня травматизму. Наприклад, дистриб’ютор одягу Ralawise (Великобританія) обробляє на своїх складах тисячі коробок з товарами на день, тому найбільш поширені нещасні випадки – це рани від ріжучих інструментів, які використовуються для розкриття коробок і видалення упаковки. У 2018 році компанія зробила ставку на автоматичну систему розпакування коробок і в результаті їй вдалося суттєво знизити кількість виробничих травм, а також підвищити швидкість виконання операцій. Робот, за допомогою датчиків і фотозйомки, вимірює розміри кожної коробки і правильно розміщує її на стенді перед тим як розрізати.

Цифровізація (диджиталізація) в охороні праці – це трансформація системи управління охороною праці (СУОП), що передбачає використання цифрових технологій для оптимізації менеджменту, підвищення продуктивності компанії і поліпшення умов праці і зниження кількості профзахворювань і нещасних випадків. Основні процедури диджиталізації, які реалізуються у сфері охорони праці, можна розділити на кластери:

                       Використання «Електронної медичної карти працівника» (які введено в дію з 1.03.2020 в Україні), з санкціонованим доступом роботодавців і працівників, може нагадувати про необхідність проведення щорічного медичного огляду і пришвидшити саму процедуру. Також використання ІТ здатне скоротити час проходження працівником щоденного медогляду у кілька разів. Для порівняння з традиційним методом (вимірювання пульсу, тиску, серцевого ритму, температури, тести на алкоголь і наркотики) обробка інформації та видача висновку в цілому займають трохи більше хвилини. Диджиталізація сфери трудових відносин розширює можливості взаємодії між працівником і роботодавцем. Переведення на електронний документообіг суттєво спростить життя і забезпечить оптимізацію системи і методів проведення диспансеризації з організацією попередніх і періодичних медичних оглядів (обстежень) та психіатричних оглядів працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими і (або) небезпечними умовами праці.

            Процес навчання питанням охорони праці іноді має формальний характер, оскільки підприємство несе певні витрати, пов’язані з відривом працівників від виробництва на термін навчання. Загальнодержавна програма дистанційного навчання і перевірки знань, яку могла б організувати Державна служба України з питань праці, дозволила б роботодавцю виконувати контроль за проходженням навчання своїх працівників і терміном дії їх посвідчення.

            Для вирішення завдань охорони праці за допомогою цифрових технологій можуть бути використані наступні компоненти, наведені на рис. 1. Традиційними джерелами даних для системи безпеки на виробництві є стаціонарні джерела тривожної і аварійної інформації (детектори, сигналізації, телекамери та ін.) і мобільні пристрої спостереження за територією. З розвитком хмарних технологій з’явилася можливість отримувати дані з обладнання в режимі реального часу, що відкриває можливість використання абсолютно нових бізнес-моделей. Однак складність виробничої моделі тягне за собою необхідність поліпшення системи захисту інформації. Метод інтегрованого захисту та безпеки враховує взаємозв’язок між безпекою праці та інформаційною безпекою. Наприклад, коли порушується інформаційна безпека і в систему передаються невірні файли – це може привести до збоїв в роботі обладнання і, як наслідок, викликати проблеми у забезпеченні безпеки праці.

Рис. 1. Складові цифровізації СУОП

Використання цифрових інструментів для забезпечення промислової безпеки буде сприяти підвищенню ефективності СУОП, скороченню втрат від штрафних санкцій, промислових аварій, зниженню травматизму, а також:

− переведенню процесу забезпечення виробничої безпеки в русло цифрової економіки;

− переходу на ризик-орієнтований підхід в управлінні підприємством;

− скороченню числа нещасних випадків і надзвичайних ситуацій;

− спрощенню процесу попереджень та планування на випадок непередбачених обставин в сфері безпеки;

− розширенню можливості управління безпекою за рахунок аналізу тенденцій для кращого розуміння передумов для нещасних випадків;

− зміцненню здоров’я, благополуччя і

продуктивності працівників;

− проведенню необхідних заходів з виробничої безпеки вчасно і відповідно до вимог чинного законодавства;

− реалізації ряду превентивних заходів і впливу на причину подій, а не реагування на наслідки;

− виявленню і усуненню невідповідності, а також зниженню кількості порушень;

− вдосконаленню управління ризиками у сфері охорони праці, що забезпечує зниження травматизму і поліпшення умов праці;

− підвищенню ефективності та вдосконаленню процесів техніки безпеки з вивільненням ресурсів, що дозволяють зосередити увагу на актуальних питаннях;

− підвищенню якості прийнятих рішень на основі надійних даних, отриманих у режимі реального часу, для більш ефективного розподілу ресурсів;

− розширенню можливостей для застосування працівниками новітніх технологій в області безпеки праці, що призводить до трансформації технологій і формування навичок, необхідних для вирішення різноманітних завдань;

− підвищенню рівня культури безпеки і створенню сприятливих умов праці, що, безсумнівно, призведе до підвищення продуктивності.

В перспективі слід очікувати зростання розвитку технологій: вони будуть створюватися у співпраці з постачальниками найсучаснішого обладнання та програмного забезпечення і ставати все більш доступними.

Вважаємо, що головними складовими успішного впровадження цифрових рішень у забезпечення безпеки праці є: − Досвід впровадження унікальних технологій в галузі безпеки праці. − Експертиза рішень у сфері охорони праці, збереження здоров’я, захисту середовища. − Вдосконалення процесів управління, комунікації та обміну знаннями. − Цифрові технології, взаємодія із постачальниками найсучаснішого обладнання та програмного забезпечення. − Формування культури безпеки працівників, сприяння розвитку їх компетенцій.

Впровадження диджиталізації у систему управління охороною праці має включати такі умови:

1) Традиційні стаціонарні джерела тривожної і аварійної інформації (детектори, сигналізація, телекамери) слід доповнити мобільними роботизованими засобами моніторингу території (наземними і повітряними). Оскільки стан кожного елементу устаткування (вимкнено, увімкнено, холостий хід) може бути проконтрольовано цифровими технологіями, на підставі обробки таких даних можуть бути сформовані оперативні карти небезпечних зон. Також корисним стане впровадження засобів контролю за використанням ЗІЗ на основі систем технічного зору. Нові системи безпеки праці у вигляді сигнальних пристроїв, можуть «доповідати» про те, що працівник не використовує засоби захисту. Такі системи допомагають запобігти травматизму, гибелі на виробництві. Якщо працівник зняв каску, то у інженера з охорони праці спрацьовує сигнал, що саме цей співробітник зняв екіпіровку. Він відразу може відреагувати і вживати заходів, щоб усунути порушення.

2) Засоби навігації і зв’язку повинні забезпечувати безперервний моніторинг переміщень персоналу і мобільної техніки на основі технології технічного зору і радіочастотної ідентифікації (RFID).

3) За допомогою хмарних технологій повинно бути передбачено створення оперативної карти небезпечних зон стосовно цифрової просторової моделі підприємства, багатокритерійний аналіз поточної ситуації, прогнозування можливої аварійної ситуації.

4) На рівні мобільних пристроїв слід розробити спеціальні засоби інформування персоналу. Концепція пристроїв «розумний шолом», «розумні окуляри» забезпечать оперативне відображення небезпечних зон, подачу попереджувального звукового сигналу при наближенні співробітника, вибір найбільш безпечного маршруту пересування.

У найближчі роки буде відбуватися поворот від пасивного моніторингу до конкретних рекомендацій, які будуть видавати людині програмні додатки. Дані про стан здоров’я працівників, що зібрані гаджетами, почнуть використовувати при оцінці виробничого ризику та страхуванні від професійних захворювань. Вже зараз є приклади апробування цих технології для підвищення продуктивності праці і зниження травмування співробітників.

Всі перераховані вище інструменти впровадження цифрових технологій у модернізацію СУОП спрямовані, насамперед, на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності та зниження кількості нещасних випадків.

(По матеріалам Інтернет)

« повернутися